Вивчення флори району екскурсії (на прикладі Кочубеївських копалень у с. Ганнівка Кіровоградської обл.) – МАНЛаб


Вивчення флори району екскурсії (на прикладі Кочубеївських копалень у с. Ганнівка Кіровоградської обл.)

Рівень складності Високий
Рівень небезпеки Безпечно, але під наглядом керівника
Доступність використовуваних матеріалів На рівні шкільного обладнання
Орієнтовний час на виконання роботи До 2 годин

Блок 1. Резюме

Проект присвячений вивченню флори унікального куточка України – Кочубеївських копалень. Водночас за планом-схемою, наведеним у проекті, можна характеризувати будь-який регіон, де переважає степова рослинність.

Мета роботи: ознайомити учнів із видовим біорізноманіттям флори регіону проведення польової екскурсії. Зробити еколого-ботанічний опис фітоценозу регіону дослідження.

Завдання роботи:

  1. Сфотографувати та визначити найбільш поширені рослини регіону дослідження.
  2. Описати досліджувані рослини згідно з правилами морфологічного опису.
  3. Здійснити опис фітоценозу регіону дослідження.

Блок 2. Попередня інформація

Флора – це сукупність усіх рослин на тій чи іншій території. Під час дослідження флори певного району або окремого рослинного угруповання потрібно зібрати й визначити максимальну кількість видів, навчитися відрізняти їх за генеративними і вегетативними органами. Списки рослин поповнюють у різні пори року. Рідкісні рослини виділяють в окремі списки, що передбачає формулювання рекомендацій для їхнього збереження і розмноження. Вивчення флори потребує знань із морфології рослин та вмінь працювати з визначниками.

Під час екскурсії ми будемо фотографувати та визначати рослини, здійснювати їх морфологічний опис за наведеним планом.

Правила морфологічного опису квіткової рослини:

  1. Життєва форма: дерева, кущі – h, багаторічні – ʯ, однорічні – ʘ. Зазначається, чи є рослина одно- або дводомною.
  2. Надземні пагони: вегетативні, генеративні, прямостійні, повзучі, ліаноподібні, вкорочені, подовжені, напіврозетки, пагони-стрілки; моноподіальне або симподіальне галуження. Листкорозташування: чергове, супротивне, мутовчасте. Морфологія листків: прості, складні, черешкові, сидячі, перистоскладні, пальчастоскладні, трійчасті. Тип жилкування: паралельне, дугове, сітчасте. Наявність опушення, характер волосків (залозисті, криючі, жагучі). Видозміни листків: колючки, вусики. Стебло: форма поперечного перерізу стебла (округле, ребристе, тригранне, чотиригранне). Бруньки: пазушні, додаткові, поодинокі, відкриті (без луски), закриті (з лускою); положення бруньок відновлення (на межі середовищ). Видозмінені пагони (вусики, колючки, бульби, цибулини).
  3. Суцвіття: прості (кошик, голівки, простий зонтик, завійка, китиця, щиток, початок, простий колос, волоть), складні (складний зонтик, складний колос).
  4. Квітка. Розташована на квітконіжці або сидяча, асиметрична чи симетрична, одностатева (чоловіча – ♂ або жіноча – ♀) чи двостатева. Оцвітина проста (Р) або складна. Чашечка (Ч або Са), віночок (П або Со), андроцей (Т або А): число тичинок, їх форма, розташування, гінецей (М або G): число маточок, тип розташування.
  5. Плід: багатонасінний, однонасінний; розкривний, нерозкривний; сухий, соковитий; тип плодів (біб, стручок, стручечок, горішок, ягода, яблуко, гарбузина, кістянка, листянка).
  6. Корені та кореневі системи: головний, бічний, додатковий; видозміни кореня. Типи кореневих систем (стрижнева, мичкувата).
  7. Екологія виду та місце розташування.
  8. Значення в природі та житті людині.

Приклад оформлення етикетки-підпису фотографії рослини.

Відділ: Покритонасінні (Magnoliopyta)

Родина: Розові (Rozaceae)

Вид: Кислиця звичайна (Oxalis acetosella L.)

Рослинне угруповання: Хвойний ліс

Кількість видів: мало

Місце знаходження: Київська обл., Іванківський район, с. Катюжанка

Дата збору: 25.05.2017

Зібрав/-ла: Жданова З.

Визначив/-ла: Шаров Є.

Блок 3. Обладнання

Сантиметрові стрічки, лупи (або USB-мікроскопи).

Блок 4. Експериментальна процедура

Характеристика фітоценозів

  1. Визначте кількість видів, що входять до складу фітоценозу. Цю кількість називають флористичним багатством; визначають на одиницю площі (1 м2).

Прикладом окомірної шкали оцінки видової насиченості фітоценозу є досить поширена чотирибальна шкала О. Друде, в якій використовуються спеціальні символи:

  • soc (socials) – рослини змикаються своїми верхніми частинами і утворюють своєрідний фон;
  • сор3 (copiosae) – рослини зустрічаються дуже часто;
  • сор2 – рослини зустрічаються часто;
  • сор1 – рослини зустрічаються досить часто;
  • sp (sparsae) – рослини зустрічаються в невеликих кількостях, зрідка, розсіяно;
  • sol (solitariae) – зустрічаються одинокі рослини.
  1. Установіть домінантний вид – це вид,  представлений в угрупованні значною кількістю екземплярів.
  2. Установіть ассектатори – це види, які не є домінантними, чисельність яких у фітоценозі незначна.
  3. Опишіть ярусність фітоценозу за наведеною нижче схемою.

Блок 5. Аналіз отриманих даних

Чагарниковий і напівчагарниковий ярус. Видовий склад

Назва виду Ярус Висота рослини, м Зімкнутість Фенофаза Життє-вість

(Бонітет)

Розмі-щення Кількість

кущів/га

Макс. Середня

Травянистий ярус. Видовий склад

Назва виду Ярус Висота рослини, м Рясність,

шт.

Покриття,

%

Фено-фаза Життє-

вість

Розмі-

щення

Життєва

форма

Ген.

органи

Вег.

органи

Деякі представники флори регіону дослідження:

Рис. 1. Сapsella bursa-pastoris (L.) Medik Грицики звичайні та Bromus mollis L. Бромус м’який

Рис. 2. Cardaria draba Desv Кардарія крупковидна

Рис. 3. Koeleria cristata (L.) Pers Келерія гребінчаста

Рис. 4. Nonea pulla (L.) DC Нонея російська

Рис. 5. Seseli campestre Bess Жабриця рівнинна

Рис. 6. Salvia nemoros L. Шавлія дібровна

Рис. 7. Plantago urvilleana Rapin/Plantago stepposa Kupriana Подорожник Урвілла/Подорожник степовий

Рис. 8. Euphorbia stepposa Zoz Молочай степовий

Блок 6. Напрями розвитку

За схемою, наведеною в роботі, можна характеризувати флору будь-якої місцевості зі степовою рослинністю.