Реконструкція жіночого костюма середини ХІХ ст. | МАНЛаб


Реконструкція жіночого костюма середини ХІХ ст.

Рівень складності Високий
Рівень небезпеки Безпечно, але під наглядом керівника
Доступність використовуваних матеріалів На рівні шкільного обладнання
Орієнтовний час на виконання роботи Понад 1 місяць

Блок 1. Резюме

Робота спрямована на окреслення соціокультурного поля діяльності історичної реконструкції, а також удосконалення методики реконструкції історичного костюма на основі історичних, етнокультурних, фольклорних, етнографічних та інших досліджень з історії костюма.

Мета роботи: теоретично обґрунтувати поняття «історична реконструкція» як новий вид сучасного мистецтва; створити модель жіночого костюма середини ХІХ ст.

Завдання роботи:

 теоретично обґрунтувати тенденції розвитку історичної реконструкції та набуття нею ознак окремого виду мистецтва;

– науково довести, що історична реконструкція костюма є ключовою складовою мистецтва історичної реконструкції;

– на основі вивчення особливостей європейського жіночого костюма середини ХІХ ст. розробити поетапну схему і створити модель європейського жіночого костюма середини ХІХ ст. для участі в міському проекті «Костюмована екскурсія “Ми вам розкажемо про Суми”».

Блок 2. Попередня інформація

Історична реконструкція костюма в сучасному світі розглядається як процес популяризації самобутнього етнокультурного простору певного історичного періоду; залучення до збереження історичної спадщини свого народу; демонстрація зразків; заохочення до вивчення історії краю; засіб відтворення  матеріальних артефактів та подій історії.

Історична реконструкція – це відтворення матеріальної та духовної культури тієї або іншої історичної епохи й регіону з використанням археологічних, образотворчих і письмових джерел; рух, що ставить перед собою наукові цілі, використовуючи метод рольової гри і наукового експерименту.

Історичні реконструкції в залежності від мети і характеру відновлюваного матеріалу поділяють на світоглядні, поведінкові, технічні, матеріальні тощо. Серед них – реконструкції символічних дій і ритуалів, реконструкції об’єктів, реконструкції подій.

У процесі роботи визначено такі ступені реконструкції предметів і процесів:

«Копія» – це предмет, зроблений у тих самих розмірах і за тією ж самою технологією, з таких самих матеріалів, як і за часів існування речі.

«Репліка» – предмет, зроблений так само, як і копія, але з урахуванням розмірів сучасного власника (наприклад, лицарські лати).

«Новоділ» – предмет, зроблений за наявними в науковій літературі типологіями, з історично правильних матеріалів, за відомими під час існування предмета технологіями.

«Стилізація» – предмет, що збігається за контурами з наявними типологіями, з історично правильних матеріалів, із застосуванням сучасних технологій.

«Бутафорія» – предмет, або виготовлений не з історично правильних матеріалів, але відповідний  наявним типологіям, або, навпаки, зроблений з історично правильних матеріалів, але не відповідний типологіям.

Історичне моделювання – це вид реконструкції, який зводиться до зовнішнього копіювання окремих елементів, в основному матеріальної культури, часто із застосуванням сучасних матеріалів і технологій.

У своїй роботі з реконструкції європейського жіночого костюма середини ХІХ ст.  ми використовували стилізацію та історичне моделювання.

Блок 3. Обладнання

Тканини, близькі за фактурою до тканин, популярних у ХІХ ст. (тафта, бавовна, оксамит); мереживо, фурнітура та ін. матеріали для пошиття і оздоблення костюма; історичні джерела (журнали мод відповідної епохи, література з історії моди тощо).

Блок 4. Експериментальна процедура

У процесі роботи визначена мета реконструкції – реконструкція костюма для участі в костюмованій екскурсії. Костюм створений для персонажа – Модної Пані, яка проводить екскурсію на вул. Соборній – центральній вулиці міста Суми, де в другій половині ХІХ ст. розташовувалися найкращі магазини й майстерні з пошиття одягу.

Вивчення силуету на прикладі історичних джерел показало, що найбільш популярним був так званий S-подібний силует, який створювався за допомогою корсета і турнюра. Розробка ескізу моделі й усіх елементів костюма базувалася на історичних документах, фото, викрійках та ілюстраціях відповідного періоду. Костюм моделі складається з наведених нижче елементів.

Панчохи виготовлені з тонкої бавовняної тканини, оздоблені вгорі широким мереживом та стрічкою-підв’язкою, за допомогою якої фіксувалися на нозі.

Панталони виготовлені з тонкої бавовняної тканини, батисту, пошиті з особливістю тих часів: штанини по центральному шву не зшиті, пояс обв’язується навколо талії й заправляється під корсет. Їхня довжина доходить до середини литки, низ оброблений мереживом.

Нижня сорочка виготовлена з бавовняної тканини білого кольору просторого прямого силуету на тонких бретелях, довжина до середини литки, низ оздоблений широкою смугою бавовняного мережива.

Використано готовий корсет зі сталевою планшеткою, максимально наближений до моделей корсетів ХІХ ст.

Нижня кофтинка з бавовняної  білої тканини, по комірцю та низу рукавів прикрашена мереживом; модель сучасна, але добиралася максимально схожою на одяг часів, що розглядаються.

Спідниця  виготовлена з тканини, за своїми якостями наближеної до тканин, характерних для ХІХ ст. Темно-зелена поверхня має матовий блиск; важка, але м’яка тканина – тафта, – добре драпірується у численні складки. Довжина спідниці – до кісточок ніг. За поясом густо зібрана у складки, має підкладку з шовку та фатину для надання відповідного об’єму та своєрідного шурхотіння, яке дуже цінувалося в компанії з кавалерами, мало особливе значення.

Жакет і трен (спідниця, прикрашена тканиною, закладеною складками та бантом на спинці) виконані з чорної оксамитової тканини, прикрашені чорним мереживом, стрічками та квітками з тафти.

Капелюшок  у вигляді таблетки виготовлений із темно-зеленої тафти (тієї самої, що і спідниця), прикрашений квітками з тканини, страусовим пір’ям та мереживом.

Оксамитові рукавички в тон прикрашені  мереживом та пайетками, які надають аксесуарові особливої ошатності.

Жабо виконане з бавовняного мережива (шиття) та брошки ручної роботи (плетені гачком з тонкої бавовняної нитки квіти та бісер).

Чобітки – репліка театрального взуття, але за фасоном схожі на взуття описаного часу.

Як ми бачимо, рівень складності реконструкції залежить від мети тих заходів, де використовується реконструйований костюм. У процесі роботи ми визначили такі етапи: визначення мети реконструкції; вивчення історичних особливостей, побуту, подій, культури відповідної епохи; вивчення основних тенденцій моди відповідної історичної епохи; створення ескізів вбрання; розробка моделі; створення моделі.

Реконструкція жіночого костюма середини ХІХ століття

Блок 5. Аналіз отриманих даних

  1. Вивчення історії костюма на місцевому матеріалі для більш повної участі в екскурсії.
  2. Розробка базової методики створення реплік з метою участі в міському проекті «Костюмована екскурсія “Ми вам розкажемо про Суми”».

Блок 6. Напрями розвитку

Практичне значення отриманих результатів полягає в участі в заході (зокрема, «Костюмована екскурсія “Ми вам розкажемо про Суми”»), просвітницькій роботі, візуалізації образу, яка створює атмосферу епохи для екскурсантів. Що стосується самого екскурсовода, повний костюм дає йому змогу глибше зануритися в епоху, краще донести до аудиторії історичну інформацію.