Номенклатура хімічних речовин в Україні – МАНЛаб


Номенклатура хімічних речовин в Україні

Проблематика хімічної номенклатури – це дуже актуальне питання, що потребує систематизації та глобального підходу. Основну проблему для українських учених становить перехід від радянських підходів до нової української хімічної номенклатури. Окрім того, доцільно зазначити, що номенклатура у світі досить відрізняється. Для прикладу, розглянемо назву сполуки FeClвідповідно до номенклатур різних країн:
  1. iron(III) chloride
  2. ферум(III) хлорид
  3. железо хлористое
Після змін, що вніс А. М. Корнілов, українська номенклатура хімічних речовин зазнала змін. Однак навіть через два десятиліття після цього використання сучасної номенклатури є проблематичним, зокрема для студентів непрофільних кафедр у вишах. Правила назв хімічних сполук та елементів частково викладені в роботах  А. М. Корнілова, зокрема в таких працях:
  1. Білодід О. І., Голуб О. А., Корнілов А. М. та ін. Вступ до хімічної номенклатури. – К., 1997. (pdf)
  2. Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення. Державний стандарт України. ДСТУ 243994; Періодична система хімічних елементів / В. В. Скопенко, М. Ю. Корнілов та ін. – К., 1997.,
  3. Корнілов М. Ю., Білодід О. І., Голуб О. А. Термінологічний посібник з хімії. Для викладачів і вчителів хімії та учнів середніх навчальних закладів. – К.: ІЗМН. – 1996. – с. 254.
  4. ДСТУ 2439-94 "ЕЛЕМЕНТИ ХІМІЧНІТА РЕЧОВИНИ ПРОСТІ. Терміни та визначення основних понять Умовні позначення"    (pdf)       (wikipedia)*
*інформація взята з сайту Українського агенства зі стандартизації (http://ukrndnc.org.ua)
З метою систематизації особливостей української системи хімічної номенклатури розроблено таблицю 1.

             Таблиця 1. Номенклатура хімічних елементів та неорганічних сполук

Тип сполуки Формули сполук Опис Приклад назви
Назви елементів S, N, C, Na Правила назви елементів є подібними до назви імен. Елементи пишуться з великої літери відповідно до таблиці Менделєєва. Якщо йдеться про елемент із певною валентністю, її зазначають без пробілу в дужках Сульфур, Сульфур(IV), Нітроген, Нітроген(V), Карбон, Натрій
Назви простих сполук Cu, Fe Називають за тривіальними правилами мідь, залізо
Групи речовин SO42-, Cl- Називають з малої літери Правильно: сульфати, хлориди, катіони, кислоти     Неправильно: Сульфати, Катіони
Загальне правило FeCl3 , CuO ЕЛЕМЕНТИ ВКАЗУЮТЬ ВІДПОВІДНО ДО ТАБЛИЦІ МЕНДЕЛЄЄВА! (Наприклад, Ферум)   Правильно: ферум(III) хлорид, купрум(II) оксид     Неправильно: залізо хлорид, хлорид заліза, оксид міді(ІІ)
Оксиди CO, N2O, CaO, Na2O Катіон називають першим та пишуть його з маленької літери, після чого вказують без пробілу валентність римськими цифрами, після чого дописують «оксид». У разі, якщо валентність у елемента може бути лише одна, то валентність не вказують. Отже, форумула назви:

катіон(В) оксид

карбон(II) оксид, нітроген (IV) оксид, кальцій(II) оксид, натрій оксид
Неорганічні кислоти HCl, HNO3 Неправильно називати кислоту за тривіальними назвами. Кислоти називаються за залишками неводневої частини:

кислотний залишок кислота

     
Правильно: хлоридна кислота, нітратна кислота     Неправильно: соляна кислота, азотна кислота
Основи та амфотерні гідроксиди NaOH, Ba(OH)2 , Fe(OH)3 Називають катіон відповідно до тих самих правил, що і для оксидів, та дописують «гідроксид»:

катіон(В) гідроксид

натрій гідроксид, барій гідроксид, ферум(ІІІ) гідроксид
Солі NaCl, Fe2(SO4)3 , CuSO4 Спочатку зазначають катіон та його валентність, якщо це необхідно (за правилами, вказаними для оксидів), після чого вказують кислотний залишок:

катіон(В) аніон

натрій хлорид, ферум(ІІІ) сульфат, купрум(ІІ) сульфат

Додаткові джерела:

 
  1. В. Т. Яворський. Стандартизація назв хімічних елементів, понять, термінів та визначень хімії – нагальне завдання сьогодення. Lviv Polytechnic National University Institutional Repository. 2016
  2. Ю.М. Нізельский. Відгук на проект державного стандарту "Елементи хімічні. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення". ДСТУ 2439-94