Короткохвильова межа гальмівного випромінювання. Закон зміщення

Шиховцев ЮрійСтудент магістратури КАУ, факультет фізики.

Завдання роботи

дослідити явище гальмівного випромінювання та визначити вплив електромагнітного поля на енергію найжорсткіших фотонів.

Обладнання

рентгенівська камера, гоніометр, набір випромінювальних ламп, набір дифракційних кристалів, ПК. Програмне забезпечення: PHYWE measure.

Теоретична частина

За детальним описом принципу роботи джерела рентгенівського випромінювання зверніться до теоретичної частини лабораторної роботи з теми “Рентгеноструктурний та рентгеноспектральний аналіз”. Під час прольоту електронів від катоду до аноду електромагнітне поле надає їм кінетичну енергію:                                                    (1)   де e – заряд електрона, UA  – анодна напруга. При ударі в анод електрони віддають частину кінетичної енергії у вигляді рентгенівського гальмівного випромінювання. Спектр таких хвиль характеризується неперервністю смуги та початком за певного мінімального значення довжини хвилі. Рис. 1. Характеристичні лінії на фоні гальмівного випромінювання. Зауважте, спектр починається не з нуля, а з порогової границі. Із закону збереження енергії маємо:    ,                                                                  (2)   де  – найкоротша довжина хвилі, яка відповідає найбільш енергетичним (жорстким) фотонам,  м/с – швидкість світла,  Дж·с – постійна Планка. Звідси:   .                                                         (3)   Це співвідношення називається законом зміщення. Дифракція рентгенівських променів описується рівнянням Вульфа-Брегга:  , де d – міжплощинна відстань, θ – кут падіння променя на площину кристала, λ – довжина хвилі монохроматичного випромінювання, n – порядок дифракції (натуральне число).  

Хід роботи

  1. Проведіть вимірювання спектрів випромінювання Cu, як описано в пп. 1–10 лабораторної роботи з теми “Рентгеноструктурний та рентгеноспектральний аналіз”, використавши кристал LiF у кутовому діапазоні θ = 3o ÷ 22o  з часовим кроком 2 с та змінною напругою UA = 13 кВ ÷ 33 кВ.
         Увага! Випромінювання, що не пройшло дифракцію на кристалі, надто інтенсивне для лічильника. Не встановлюйте малі кути повороту гоніометра надовго.
  1. Побудуйте графік залежності величини sin() від величини 1/UA. Апроксимуйте результат прямою.
  2. За кутом нахилу прямої та формулою (2) визначте постійну Планка. Оцініть похибку, порівнявши з наведеним значенням.

Аналіз даних

.