Вплив теплового та світлового факторів на проростання насіння однодольних

Блок 1. Резюме

Проростання насіння — перехід насіння рослин від спокою до активної життєдіяльності, початковий етап онтогенезу рослин, на якому утворюється паросток.

Мета роботи: з’ясувати сутність і біологічне значення проростання насіння; виявити вплив теплового та сонячного факторів; порівняти будову насіння однодольних та дводольних рослин.

Завдання роботи:
1. Ознайомитися з теоретичною частиною роботи.
2. Взяти зразки насіння представника однодольних.
3. Приготувати насіння до проростання.
4. Провести експеримент із проростанням насіння представника однодольних.
5. За допомогою візуального огляду порівняти проростки рослин і визначити залежність інтенсивності росту від теплового та світлового факторів.

Блок 2. Попередня інформація

Схема будови насіння квасолі (а) і зернівки пшениці (б):

1 — насіннєва шкірка; 2 — сім’ядолі; З — рубчик; 4 — мікропіле; 5 — корінець; 6 — стебельце; 7 — брунька; 8 — чубчик; 9 — плодова оболонка; 10 — ендосперм.

Зовні насінина вкрита насіннєвою шкіркою. Поверхня насінини зазвичай гладенька, але може бути і шорсткою, з шипами, ребрами, волосками, горбиками та іншими виростами шкірки. Усі ці утвори – пристосування насіння до поширення.

На поверхні насінини помітні рубчик і пилковхід. Рубчик – слід від насіннєвої ніжки, за допомогою якої насіннєвий зародок кріпиться до стінки зав’язі; пилковхід зберігається у вигляді маленького отвору в шкірці насінини.

Під шкірою розміщена головна частина насінини – зародок. У багатьох рослин (однодольні) у насінні є спеціалізована запаслива тканина – ендосперм. У насіння, де ендосперму немає (дводольні), поживні речовини відкладаються в сім’ядолях зародка.

Будова насінин у дводольних і однодольних рослин неоднакова. Типовою дводольною рослиною є квасоля, однодольною – жито. Головною відмінністю в будові насінин є наявність двох сім’ядоль у зародку дводольних і однієї – у однодольних рослин. Функції їх різні: в насінні дводольних у товстих, м’ясистих сім’ядолях містяться поживні речовини (квасоля).

У однодольних єдина сім’ядоля – щиток – тоненька пластиночка, розміщена між зародком і ендоспермом насінини і щільно притиснена до ендосперму (жито). При проростанні насінини клітини щитка поглинають поживні речовини з ендосперму і передають їх до зародка. Друга сім’ядоля редукована або відсутня.

Для проростання насіння необхідна ціла сукупність сприятливих умов: наявність певної температури, води, повітря.

Блок 3. Обладнання

Насіння представника однодольних (овес, ячмінь, пшениця тощо); ватні диски; вода; скляні посудини, харчова плівка.

Основні терміни та поняття

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РОСЛИНИ КЛАСУ ОДНОДОЛЬНІ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ Насінина. Проростання насінини

Блок 4. Експериментальна процедура

Насінина, готова до пророщування

1. Опустити насіння у воду; використовувати лише ті насінини, що потонули.
2. Опустити насіння у дві скляні посудини, накрити вологим ватним диском та харчовою плівкою, в якій зробити отвори для доступу кисню.
3. Першу скляну посудину розмістити в місці з температурою 24 градуси за Цельсієм та прямими сонячними променями, а другу – в місці з температурою 17 градусів за Цельсієм та в полузатінку.
4. Протягом тижня двічі на день змінювати чи змочувати ватні диски.
5. Зробити висновки.

Посудина 1 (насіння на 7 день проростання)

Посудина 2 (насіння на 7 день проростання)

Блок 5. Аналіз отриманих даних

За допомогою візуального огляду ми виявили те, що в посудині 1 насіння проросло більше, ніж у посудині 2, тому що тепло та сонячне світло позитивно впливають на інтенсивність проростання насіння.

Блок 6. Напрями розвитку

Розглянути гетеротрофне живлення у рослин.