STEM-ART проект «Архітектура особистості» (на прикладі КЗСОР «Сумська обласна гімназія-інтернат для талановитих та творчо обдарованих дітей»)
КЗСОР "Сумська обласна гімназія-інтернат для талановитих та творчо обдарованих дітей"
| Рівень складності | Середній |  |
| Рівень небезпеки | Безпечно, але під наглядом керівника |  |
| Доступність використовуваних матеріалів | На рівні шкільного обладнання |  |
| Орієнтовний час на виконання роботи | Понад 1 місяць |  |
Блок 1. Резюме
Дослідницько-проектна діяльність є ефективним засобом формування компетентностей. Проект спрямований на впровадження STEM-освіти в освітній процес закладів системи загальної середньої освіти; розрахований на два роки; охоплює профільні класи. Здебільшого орієнтований на ефективне використання позашкільного часу. Важливою перевагою проекту є практичне впровадження результатів роботи, залучення фахівців-консультантів, оптимальне поєднання теоретичної й практичної частини.
Залучення учнів до STEM-проектів може підтримати не лише розвиток креативного мислення та формування компетентності дослідника, а й сприяти кращій соціалізації особистості, тому що розвиває такі навички, як:
- Креативність. Навички креативно мислити забезпечують учням кращу адаптогенність, уміння знаходити нестандартні рішення в різноманітних, у тому числі життєвих, ситуаціях. Важливим для підлітка є також уміння захистити думку або рішення, які йдуть врозріз із загальноприйнятою, відстояти її доцільність і довести правильність у процесі практичної реалізації.
- Співробітництво. Іноді плідна співпраця з товаришами по команді може бути складнішим завданням, ніж фактичне завдання, що стоїть перед командою. Для досягнення інноваційних результатів і вирішення складних завдань у команді мають працювати особистості з різним науковим і технічним бекграундом. Маленькі, міждисциплінарні команди вимагають співробітництва, взаємодопомоги і швидкого мислення, щоб досягти прогресу в кінці проекту.
- Комунікативність. Незалежно від посадового положення, саме тактовне й ефективне спілкування в команді може сприяти продуктивній спільній роботі і зміцненню авторитету керівництва. Навчання в області STEM надає широкі можливості для спілкування «один на один» і «один-до-багатьох». Уміння працювати в команді, як і здатність до самоорганізації, є запорукою успішної кар’єри в майбутньому, розуміння поняття ефективного менеджменту.
- Творчість. Творчість та інновації є вимогою часу й запорукою успіху в обраній професії. Творчий підхід може зробити інноваційним будь-який науковий і технологічний проект, показати його ще не розкриті можливості. Більше того, ті, хто здатний вийти за межі технічних навичок і мислити нестандартно, є більш конкурентоспроможними на ринку праці.
- Адаптованість. Після роботи над проектом учень сприймає профілізацію не як винятково теоретичний навчальний курс, а як запоруку успішного оволодіння свідомо обраною професією. Крім того, розвиток креативності та творчості є запорукою кращої адаптованості в житті й розширення спектру можливостей для самореалізації.
Мета проекту: досягти підвищення рівня креативності, комунікативності, творчості та адаптованості учнів профільних (10-11 класів) гімназії.
Завдання проекту:
– провести цикл теоретичних занять із залученням експертів з різних сфер діяльності;
– відповідно до програми реалізувати практичну частину проекту;
– провести наукове обґрунтування методики впровадження проекту;
– провести аналіз отриманих результатів.
Блок 2. Попередня інформація
Проект з упровадження STEM-освіти «Архітектура особистості» розрахований на два роки.
Як зазначено на схемі проекту, перший етап – це цикл теоретичних занять і майстер-класів із залученням експертів із різних сфер наукової та професійної діяльності. Теми інтерактивних лекцій і майстер-класів коригуються залежно від змісту практичного завдання, яке виконуватимуть команди учнів. На схемі представлені орієнтовні напрями, які доповнюють і розширюють теми, що поглиблено вивчаються в профільних класах. За умовою цього етапу проекту, теоретичні заняття, що перебувають «у межах компетенції» певного профілю, наприклад майстер-клас про застосування знань з геометрії в архітектурі, є обов’язковими для фізико-математичного профілю. Учні з інших профільних класів також можуть відвідувати заняття – за бажанням. Зі схеми видно, що інтерактивні лекції є міждисциплінарними й мають профорієнтаційну або практичну спрямованість. Але загалом головною умовою є можливість використання отриманих знань у процесі виконання практичного завдання.
Після закінчення теоретичного курсу, який є також мотиваційним і залучає учнів до подальшого самостійного оволодіння знаннями, пропонується тема практичного завдання. Практичне завдання – це реальний проект, який є, насамперед, багатозадачним і потребує командної роботи. Такими проектами, які сполучають у собі науку, техніку, комп’ютерні технології й мистецтво, є, зокрема, проекти з архітектурного, промислового, ландшафтного дизайну.
Найбільш доцільним є проект із впорядкування ділянки території навчального закладу (кожна команда отримує завдання для певної ділянки – частини пришкільної території). Створення проекту вимагає роботи багатьох спеціалістів, якими можуть стати представники всіх чотирьох профілів. Завдання полягає в тому, аби забезпечити наукову й технічну базу ідей, які можуть запропонувати учні. Так, наприклад, ідею облаштувати терасу на даху їдальні потрібно підкріпити інженерними розрахунками (фізико-математичний профіль), будівельними нормами й дозволами (історико-правовий профіль), естетичною доцільністю (арт-компонент), проектом озеленення (хіміко-біологічний профіль), змоделювати проект з допомогою комп’ютерної програми (фізико-математичний профіль), створити текстовий супровід і забезпечити просування проекту (філологічний профіль) тощо.
Блок 3. Обладнання
1. Комп’ютер, проектор, принтер.
2. Картон, папір, клей, фарби, підручні матеріали тощо – для створення ландшафтно-архітектурних макетів.
Блок 4. Експериментальна процедура
Модель реалізації проекту STEM-освіти «Архітектура особистості»
Презентація проекту
1 етап проекту: теоретична підготовка, мотивація, розширення кола інтересів, усвідомлення важливості міждисциплінарних зв’язків.
Зустріч із Заскокою Антоном Миколайовичем, кандидатом фізико-математичних наук, старшим викладачем кафедри прикладної математики та моделювання складних систем Сумського державного університету. Тема лекції «Криптовалюта: що це таке і які перспективи її поширення».
Зустріч з директором комунальної установи «Агенція промоції «Суми» Фесенко Л. Ю. Тема зустрічі – розробка, промоція та реалізація креативних проектів.
Зустріч з науковцем-істориком Кириченком Р. О., який ознайомив учнів з алгоритмом написання наукової роботи та поділився власним досвідом наукової діяльності.
2 етап проекту: ділова гра «Кадрова агенція». Формування команд, інструктаж, планування роботи команди, створення індивідуальних планів спеціалістів.
3 етап проекту: створення бази даних, самостійна робота над завданнями, створення банку ідей, «спрацювання» команди.
4 етап проекту: практична реалізація завдання, взаємодія з консультантами, підготовка до публічного конкурсу-захисту.
5 етап проекту: публічний конкурс-захист виконаних практичних робіт.
6 етап проекту: практична реалізація і моніторинг результатів.
Блок 5. Аналіз отриманих даних
Для оцінювання отриманих результатів проведена вхідна й вихідна діагностика розвитку креативності для груп безпосередніх учасників експерименту і для контрольної групи. Завданням діагностики було визначити рівень особливостей творчої особистості десятикласників: допитливості, уяви, складності, схильності до ризику; дослідити рівень розвитку креативних нахилів гімназистів.
Психодіагностичні показники за методикою Є. Є. Тунік в експериментальній і контрольній групах мало відрізняються за показниками. На результат вплинули інтелектуальні та індивідуально-вікові особливості учасників. При визначенні цього провідного показника творчої самореалізації гімназистів на початковому і завершальному етапі експерименту за основу взято тестове випробування «Креативність» доктора психологічних наук Н. Ф. Вишнякової.
Діагностика виявила прогнозовані зміни показників саме в експериментальній групі. Важливі зміни сталися у потужності творчого мислення гімназистів, тобто у здібностях і вміннях оцінювати проблемну ситуацію, прогнозувати варіанти її розв’язання, вирішувати конкретні завдання, що випливають із цих ситуацій. Коли для учнів-дослідників були створені оптимальні умови (спеціальна мотивація, відведений час, кваліфікована допомога, засоби для досліджень та інше), можна було спостерігати справжній розквіт творчого мислення і творчої ініціативи, що підтверджено результатами вихідної психодіагностики: відзначено зростання характеристик творчо-дослідницького мислення в експериментальній групі на повну одиницю індексу (1,0) – з 6,1 до 7,1. Це помітний, важливий і найбільший показник зростання серед усіх творчих характеристик особистості. У контрольній групі, де спеціально не створювались умови для інтенсивної дослідницької роботи, цей індекс змінився на 0,1 бала. Показник творчого інтересу до професії, що дуже важливий для нарощування здібностей і вмінь у обраній дослідницькій і професійно зорієнтованій сфері, теж змінився в нових умовах діяльності і склав 5,7 проти 2 балів до початку формуючого експерименту. У контрольній групі цей показник змінився на 0,3 бала.
Загальний показник креативності збільшився в експериментальній групі на 0,5 бала, в той час як у контрольній – тільки на 0,1.
Створений комплекс умов і механізмів педагогічної підтримки здібних учнів старших класів у дослідницькій роботі пройшов експериментальне випробування протягом двох років і приніс позитивні результати за такими основними позиціями:
а) суттєво підвищився загальний рівень творчої самореалізації учнів експериментальної групи, тобто реалізований ними комплекс творчих здібностей і вмінь – оригінальності, допитливості та креативності мислення, творчої уяви та інтуїції, а також реальних досягнень у дослідницькій роботі;
б) зміцніла мотивація до обраної професії, учні більш свідомо пов’язують дослідницьку діяльність у гімназії та майбутню самостійну роботу за певним фахом;
в) суттєво підвищилася комунікативна культура учнів-дослідників;
г) помітні позитивні зміни відбулись у сфері самосвідомості та самооцінки старшокласників експериментальних груп;
д) проектна діяльність надала можливість старшокласникам отримати досвід творчої самореалізації.
У більш широкому плані заклад освіти отримав такі результати:
– більш ефективна організація навчально-виховного процесу;
– залучення широкого кола спеціалістів із різноманітних наукових, державних інституцій і підприємств, що сприятиме ознайомленню учнів із ширшим спектром застосування знань і умінь, які вони отримують у процесі навчання;
– збільшення кількості школярів, що виявляють інтерес до технічної творчості, нових технологій, досліджень у міжпредметних суміжних галузях;
– формування і розвиток навичок покоління молодих інноваторів (креативність, уміння бачити і розв’язувати проблеми, уміння працювати в команді, комунікативні навички);
– мотивація учнів старших класів до продовження освіти в науково-технічній та інженерній сферах, ознайомлення їх із новими технологіями; популяризація винахідницької та науково-дослідницької діяльності;
– підвищення рівня соціальної адаптації учнів, зокрема з сільської місцевості;
– підвищення рівня самостійності й конкурентоспроможності учнів;
– обґрунтований вибір випускниками закладу майбутньої професії, здатність чітко визначати життєві цілі й планувати шляхи їх досягнення.
Блок 6. Напрями розвитку
- продовження практичної реалізації проекту з упорядкування території гімназії;
- написання грантових проектів з метою отримання коштів на реалізацію.