Анатомія лишайників

Мета роботи: ознайомитися з анатомічною будовою тіла лишайників, визначити особливості розміщення клітин водоростей та гіфів грибів.

 

Внутрішня будова лишайників примітивна. Зверху і знизу лишайника гіфи гриба тісно переплітаються й утворюють кіркові шари, а всередині між ними не щільно розміщені гіфи гриба з водоростями. За анатомічною будовою розрізняють гомеомерні та гетеромерні таломи лишайників. У гомеомерних лишайниках гіфи гриба і водорості розміщені рівномірно по всьому талому. У гетеромерних лишайниках зовнішні шари талому утворюють так звану кору, а водорості розміщуються відразу ж під верхнім кірковим шаром, утворюючи гонідіальний шар. Нижче гонідіального шару розміщується середній шар із пухко переплетених гіф гриба. Від нижнього шару відходять вирости – ризоїди, за допомогою яких лишайник прикріплюється до субстрату.

Мікроскоп, готові мікропрепарати поперечного зрізу слані листуватих лишайників.

1. Підготуйте мікроскоп до роботи. 2. За допомогою дзеркала знайдіть освітлене поле об’єктива. 3. Закріпіть мікропрепарат на предметному столику тримачами. 4. При малому збільшенні мікроскопа на препараті добре помітно верхній і нижній безбарвні кіркові шари. 5. Знайдіть серцевину лишайника, яка складається з гонідіального шару з кулястими одноклітинними зеленими водоростями (гетеромерний тип будови). 6. Біля нижнього кіркового шару розміщені пучки ризоїдів, які закріплюють лишайник до субстрату.

Замалюйте внутрішню будову лишайника.

Дайте відповіді на запитання:

• чим відрізняються слані гомеомерних та гетеромерних лишайників?
• як закріплюються лишайники до субстрату?
• чим утворений кірковий шар лишайників?

Внутрішня будова лишайників вивчається на гербарному матеріалі, найчастіше на прикладі  стунної золотянки. Цей об'єкт можна бачити на кірці осик, де він утворює золотисто-жовті плями. Розширення різноманітності гербарного матеріалу дасть змогу вивчити анатомію лишайників у взаємозв'язку з середовищем їхнього  існування.