Будова зелених мохів. Зозулин льон

Мохи - давня група рослин, відома з девону. Мохи ростуть у ґрунті, болотах, на суходолі, часто - на корі дерев, витісняють лишайники. Займають різні екологічні ніші, виконують різноманітні функції в екосистемах. Мохи - вищі листкостеблові рослини, які мають багато пристосувань у зв'язку з виходом рослин на сушу.

Метою проєкту є вивчення особливостей зелених мохів, зокрема зозулиного льону.

Завдання проєкту - визначення ролі зелених мохів у взаємозв'язку з пристосуванням до суходолу та ролі цих рослин в екосистемі.

Мохоподібні налічують близько 35 000 видів, які поширені на всіх континентах, проте найчастіше - в зонах з помірним і холодним кліматом. Вищі, або листкостеблові рослини мають багато відмінних рис порівняно з таломними, що пов'язано з виходом на суходіл. Рослини вже не могли поглинати воду та мінеральні солі всією поверхнею тіла, відбулася його диференціація на вегетативні органи - стебла і листки, функцію кореня виконують ризоїди. Ускладнюється анатомічна будова, з'являються тканини: покривна, провідна, механічна, асиміляційна, запасна.

Відділ мохоподібні поділяють на 3 класи: антоцеротові, печіночники й листяні мохи. У низькоорганізованих мохів тіло - слань, а у високоорганізованих воно розчленоване на стебла і листки. До листяних належить 2/3 всіх мохів.

У життєвому циклі мохів є чергування 2 фаз: спорофіту і гаметофіту, який домінує. Порядок зелені мохи налічує понад 14000 видів, які розповсюджені на болотах та в деяких типах лісів.

Типовий представник зелених мохів - зозулин льон звичайний. Рослина має листкостеблову будову, заввишки - до 30см. Стебло пряме, вкрите ланцетними листками, в центрі листка - жилка. До ґрунту кріпляться багатоклітинними ризоїдами. Органи статевого розмноження містяться на різних рослинах. Гаметофіт - листкостеблова рослина зі статевими клітинами,  зібраними в антеридії (містять спермії) та архегонії (містять яйцеклітини). Спорофіт складається з циліндрічної ніжки, на верхівці якої розташована коробочка зі спорангіями та спорами. Отже, гаметофіт зозулиного льону - самостійна зелена рослина, а спорофіт розвивається на гаметофіті.

1. Гербарні екземпляри моху зозулин льон.
2. Мікропрепарат спорангія моху зозулин льон.
3. Мікроскоп.
4. Лупа.
5. Препарувальна голка.

1. Розгляньте рослину зелений мох зозулин льон на гербарному об'єкті.
2. У нижній частині  стебла знайдіть тонкі бурі вирости - ризоїди.
3. На верхівці стебла моху за допомогою лупи знайдіть тонку ніжку з коробочкою. Коробочка вкрита  кришечкою з ковпачком.
4. За допомогою препарувальної голки зніміть ковпачок і розгляньте коробочку з кришечкою.
5. Підготуйте мікроскоп і розгляньте поздовжній розріз коробочки з кришечкою. Знайдіть спори, вони є всередині коробочки.

Важливою для дослідження групою мохів є білі мохи, які ростуть у заболоченій місцевості півночі Європи, Америки та Азії. Визначення пристосувань білих мохів порівняно з зеленими дасть змогу зрозуміти бактерицидні властивості мохів, а також процес утворення торфу.