Особливості будови представника кишковопорожнинних – гідри прісноводної

Мета роботи: ознайомитися з будовою прісноводної гідри. Завдання роботи:

1. Ознайомитися з теоретичною частиною роботи.
2. Розглянути гідру під мікроскопом та за допомогою лупи.
3. Порівняти будову гідри з найпростішими, визначити риси ускладнення.
4. Ознайомитися з процесами життєдіяльності гідри прісноводної.

Кишковопорожнинні – гетеротрофні організми, представники багатоклітинних тварин. Вони не мають тканин і органів, мешкають у воді, мають диференційовані клітини: шкірно-м’язові, нервові, травні, жалкі, статеві, проміжні. Більшість кишковопорожнинних мають променеву симетрію, дифузну нервову систему. Тіло гідри має видовжену форму, двошарове, нагадує мішок. Рот оточений щупальцями з жалкими клітинами.  За допомогою підошви, яка розташована з протилежного боку  тіла, гідра кріпиться до субстрату. Гідра - хижак, харчується найпростішими, водоростями. Особливі клітини гідри - проміжні, вони здатні перетворюватися на інші  клітини. Гідра здатна до регенерації. Розмноження статеве або нестатеве.

живі гідри у склянках, мікропрепарати, мікроскопи, предметні та покривні скельця, фільтрувальний папір.

1. Поставте мікроскоп у робоче положення.
2. Освітіть поле зору мікроскопа.
3. Візьміть піпеткою краплю культури гідр і нанесіть їх на предметне скло, а потім накрийте покривним скельцем.
4. Мікропрепарат покладіть на предметний столик і розгляньте на малому збільшенні мікроскопа.
5. Розгляньте гідру неозброєним оком та за допомогою лупи.
6. Доторкніться до щупалець гідри, або до тіла препарувальною голкою  і спостерігайте за реакцією тварини.
7. Визначте розміри щупалець відносно довжини тіла.

Рис. 1. Схема будови гідри: 1 — ротовий отвір; 2 — щупальце; 3 — гастральна порожнина.

Замалюйте зовнішню будову гідри.

Розгляньте різних представників кишковопорожнинних, визначте, які особливості будови вони мають.