Явища плазмолізу і деплазмолізу
Рівень складності | Середній | |
Рівень небезпеки | Безпечно, але під наглядом керівника | |
Доступність використовуваних матеріалів | На рівні шкільного обладнання | |
Орієнтовний час на виконання роботи | До 1 години |
Блок 1. Резюме
Цитоплазма живої клітини еластична й напівпроникна. Під час втрати води об’єм цитоплазми зменшується, а при надходженні води її об’єм відновлюється. Ця властивість дає клітинам змогу витримувати тимчасове зневоднення і підтримувати свій гомеостаз.
Дослідження явищ плазмолізу і деплазмолізу підтверджують еластичність і напівпроникність цитоплазми, її участь в обміні речовин рослинної клітини.
Мета роботи: спостерігати явище плазмолізу і деплазмолізу.
Завдання роботи:
- Ознайомитися з теоретичною частиною роботи.
- Впевнитися дослідним шляхом у тому, що цитоплазма живої клітини еластична, напівпроникна та здатна плазмолізуватися.
- Зробити висновки.
Блок 2. Попередня інформація
Плазмоліз – явище відходження цитоплазми від оболонки клітини, яке супроводжується зменшенням об’єму цитоплазми.
Деплазмоліз – явище відновлення об’єму цитоплазми. Як плазмолітики – речовини, які обумовлюють плазмоліз – використовують неотруйні речовини, які слабко проходять крізь цитоплазму в вакуоль. Плазмоліз утворюється, якщо клітину занурити в розчин цукру або солі, концентрація якого вища за концентрацію клітинного соку (гіпертонічний розчин). За умови, якщо цитоплазма була б проникною, відбувалося б вирівнювання концентрації клітинного соку й гіпертонічного розчину шляхом дифузного переміщення води й розчинених речовин із клітини в розчин і навпаки.
Оскільки цитоплазма є напівпроникною, вона не пропускає всередину клітини розчинені у воді речовини. Разом з тим, вода, за законами осмосу, буде всмоктуватися гіпертонічним розчином з клітини, пересуватися крізь напівпроникну цитоплазму. З огляду на це, об’єм вакуолі буде зменшуватися. Оскільки цитоплазма клітини є еластичною, вона рухатиметься відповідно до об’єму вакуолі та відходитиме від оболонки клітини спочатку в кутах, а потім по всій площині, створюючи ввігнутий, а згодом опуклий плазмоліз. Під час занурення плазмолізованої клітини у воду або гіпотонічний розчин спостерігається деплазмоліз.
Блок 3. Обладнання
темно-фіолетова соковита цибуля, 1М розчин хлориду натрію або цукру, мікроскоп, скальпель, препарувальна голка, скляна паличка та склянка з водою, фільтрувальний папір, пінцет, марлева серветка, пензлик, освітлювач.
Блок 4. Експериментальна процедура
- Спостереження явища плазмолізу.
За допомогою скальпеля зробіть тонкий зріз з опуклого боку соковитої луски цибулі. Помістіть цей зріз на предметне скло у краплю води, накрийте покривним скельцем і розгляньте препарат, спочатку на малому збільшенні мікроскопу, а потім – на великому збільшенні – клітини з забарвленим клітинним соком. Зверніть увагу на оболонку, цитоплазму, ядро та вакуолю. На цьому препараті поміняйте воду на розчин солі чи цукру. Біля покривного скельця препарату помістіть краплю 1М розчину солі або цукру. З протилежного боку фільтрувальним папером відтягніть рідину з-під покривного скельця. Таким чином, на місце води під покривне скло надходить розчин. Цю процедуру зробіть 2-3 рази для повної заміни води розчином. Після 10 хв. спостерігайте плазмоліз.
- Спостереження явища деплазмолізу.
На плазмолізованому препараті поміняйте розчин на чисту воду за допомогою фільтрувального паперу. Спостерігайте за відновленням об’єму цитоплазми. Зробіть висновки щодо властивостей цитоплазми рослинної клітини.
Рис. 1. Плазмоліз Рис. 2. Деплазмоліз
Блок 5. Аналіз отриманих даних
Замалюйте плазмоліз і деплазмоліз у клітинах.
Блок 6. Напрями розвитку
Спостерігайте плазмоліз і деплазмоліз у різних клітинах.