Визначення крохмалю поляриметричним методом за Еверсом

Avatar
Автор Шаповалов Євгеній
Науковий співробітник НЦ «Мала академія наук України». Сфера наукових інтересів: екологія, біотехнологія, аналітична хімія, загальна хімія, органічна хімія, біохімія, харчова експертиза, фізіологія харчування. Переможець Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за напрямом «Хімічні технології» (2014 р.), ІІ місце у конкурсі найкращих дипломних робіт за напрямом «Біотехнологія» (2014 р). Автор посібників по використанню цифрових вимірників на уроках хімії та біології

Завдання роботи:

  1. Ознайомитися з теоретичними відомостями про крохмаль.
  2. Ознайомитися з функціями крохмалю для організму людини.
  3. Ознайомитися з методом визначення крохмалю за Еверсом.
  4. Навчитися проводити дослідження проби на вміст крохмалю в лабораторних умовах.

Обладнання:

  1. Мірна колба, 100 мл.
  2. Водяна баня.
  3. Фільтрувальний папір.
  4. Конічна колба.
  5. Лійка, 75 мм.

Реактиви:

  1. HCl, 1,12%-й розчин хлоридної кислоти.
  2. 10%-й розчин таніну.
  3. Pb(CH3COO)2, 25%-й розчин плюмбум атецетату.
  4.  HCl, 25%-й розчин хлоридної кислоти.
  5. Na2SO4, насичений розчин натрій сульфату.
  6. Досліджуваний об’єкт.

 

Теоретична частина

Крохмаль – головний резервний полісахарид рослин. Відкладається у клітинах у вигляді зерен, до складу яких входить невелика кількість білків і ліпідів. Накопичується в насінні злакових, картоплі, коренеплодах тощо.

Крохмаль є сумішшю двох полісахаридів: лінійного – амілози – і розгалуженого – амілопектину, загальна формула яких: (C6H10O5)n. Як правило, вміст амілози в крохмалі складає 10–30%, а амілопектину – 70–90%.

Полісахариди крохмалю побудовані з залишків α-глюкози, з’єднаних в амілозі та в лінійних ланцюгах амілопектину α-1,4-глюкозидними зв’язками, а в точках розгалуження – міжланцюговими α-1,6-глюкозидними зв’язками.

В амілозі зв’язано в середньому близько 1000 залишків глюкози; окремі лінійні ділянки молекули амілопектину складаються з 20–30 таких одиниць.

При частковому кислотному гідролізі крохмалю утворюються полісахариди меншого ступеня полімеризації – декстрини, при повному гідролізі – глюкоза.

Принцип методу

Ґрунтується на гідролізі крохмалю розбавленою хлоридною кислотою, осадженні білкових речовин і визначенні кута обертання поляризованого світла за допомогою поляриметра.

Хід роботи

1. Зважте 5 г досліджуваного продукту та кількісно перенесіть у мірну колбу на 100 мл.

2. Налийте 50 мл 1,12% розчину хлоридної кислоти.

3. Мірну колбу з досліджуваним продуктом поставте в киплячу водяну баню на 15 хв. Протягом перших 3 хв здійснюйте перемішування.

4. Вийміть колбу з водяної бані.

5. Налийте в мірну колбу дистильованої води до об’єму 70 мл.

6. Додайте 1 мл плюмбум ацетату до досліджуваної проби (для осадження білків і освітлення розчину).

7. Доведіть об’єм у мірній колбі дистильованою водою до мітки 100 мл і ретельно перемішайте.

8. Профільтруйте пробу через складчастий паперовий фільтр у конічну колбу або хімічний стаканчик (перші 10 мл проби не використовуйте для аналізу, злийте).

9. Здійсніть поляримеризацію у поляриметричній трубці.

10. Проведіть розрахунки отриманих даних.

Аналіз даних

Вміст крохмалю (%) обчислюють за формулою:

Х=1,78*D,

де X – вміст крохмалю;

D – кут обертання поляризованого світла.